начало чего-л

начало м. Anfang m; Anfangspunkt m; мет. Anstich m; Ausbruch m; Ausgangspunkt m; Beginn m; Einsetzen n; Entstehung f; Eröffnung f; Prinzip n; Start m; Ursprung m

начало м. (чего-л.) Ansetzen n

начало м. (напр., действия, операции) Einleitung f

начало м. (процесса) Einsatz m

начало м. блока выч. Blockkopf m; выч. Blockvorspann m

начало м. валки текст. Anflizen n

начало м. вбрызгивания Einspritzbeginn im

начало м. вектора мат. Bezugspunkt m

начало м. впрыска Einspritzbeginn m; EB

начало м. впуска Einströmbeginn m

начало м. горения Verbrennungsbeginn m; Verbrennungseinsatz m

начало м. движения Abfahrt f; Anlauf m

начало м. детонации Klopfgrenze f

начало м. заголовка выч. Kopfetikettsbeginn m

начало м. затвердевания Erstarrungsbeginn m; Kristallisationsbeginn m

начало м. кипения Siedebeginn m

начало м. колебаний Schwingungseinsatz m

начало м. координат мат. Anfangspunkt m; Koordinatenanfangspunkt m; мат. Koordinatenursprung m; Leitpunkt m; Nullpunkt m; мат. Ursprung m; Ursprung im; Ursprungspunkt m

начало м. кривой Bogenanfang m; Bogenanfangspunkt m

начало м. круговой кривой Bogenanfang m; Bogenanfangspunkt m

начало м. ленты Bandanfang m

начало м. маршрута ж.-д. Fahrstraßenbeginn m

начало м. наматывания текст. Anspulen n

начало м. обработки Anschlag m

начало м. отлива гидравл. Vorebbe f

начало м. отработки лавы горн. Anlaufen n des Strebes

начало м. отсчёта Anfangspunkt m; выч. Benchmark f; Bezugspunkt m; мат. Koordinatenursprung m; Nullpunkt m; Referenzpunkt m

начало м. очистных работ горн. Inangriffnahme f des Abbaues; горн. Inangriffnahme f des Abbaus

начало м. подъёма (напр., клапана) Hubbeginn m

начало м. прилива гидравл. Vorflut f

начало м. программы Programmanfang m

начало м. производства (напр., горных работ на месторождении) Anfahren n

начало м. производства (горных работ на месторождении) Anfahrt f

начало м. пропускания через фильтр-пресс м. пищ. Anlaufenlassen n

начало м. процесса прядения текст. Anspinnen n

начало м. работы Anfahren n

начало м. размягчения Erweichungsbeginn m

начало м. с схватывания (раствора) стр. Anziehen n

начало м. сеанса выч. Anmeldung f; англ. выч. Log on n; англ. выч. Login n

начало м. серийного производства Aufnahme f der Serienproduktion

начало м. страницы oberer Seitenrand m

начало м. схватывания Abbindeanfang m; стр. Abbindebeginn m

начало м. текста выч. Textanfang m

начало м. термодинамики Hauptsatz m der Thermodynamik

начало м. трещины Anrißstelle f

начало м. участка ж., ограждённого сигналом прикрытия ж.-д. Deckungsbeginn m

начало м. файла Dateianfang m

начало м. хода (напр., поршня) Hubbeginn m

начало м. шейки (рельса) Stegansatz m

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

начал|о - с.
1. beginning;
outset, start;
положить ~ чему-л. mark the beginning of smth. ;
~ концерта в 8 часов the concert begins at eight o`clock;
с самого ~а right from the start/outset;
в ~е сороковых и т. п. годов in the early fortis etc. ;

2. (источник) origin, source;
река берёт ~ в... the river rises in...;

3. (основа чего-л.) source, element;
организующее ~ organizing element;

4. мн. (принципы) principles;

5. мн. (способы, методы) lines;
basis sg. ;
под ~ом у кого-л. under smb. `s authority;
отдавать под ~ put* under, place in charge (of) ;
лиха беда ~ е the first step is the hardest;
доброе ~ полдела откачало погов. е a good beginning is half the battle.

1) beginning; commencement; onset

2) мн. ч. начала (принципы, основы)

- на добровольных началах

3) ( источник) source, origin

4) устар. command, authority

•

с.

1) inizio m, principio m, cominciamento m; esordio m ( дебют)

2) ( исходный пункт) inizio m, principio m

3) книжн. (первоисточник, основа) origine f, sorgente f, base f

4) мн. ( принципы) principi m pl, elementi m pl, base f; fondamentali m pl

5) мн. ( методы) basi m pl, principi m pl

- начало жатвы

- начало косьбы

- начало сева

- мужское начало

* * *

1) пачатак, -тку муж.

2) (первоисточник, основа) аснова, -вы жен.

пачатак, -тку муж.

(причина) прычына, -ны жен.

3)

начала мн. (первые сведения, знания) — пачаткі, -каў

(элементы) элементы, - таў

(основные положения) асновы, - ноў

(принципы) прынцыпы, - паў

4)

начала мн. (способы, методы осуществления чего-либо) — асновы, род. асноў

1) баш

2) (источник, основа чего-л.) башлангыч, баш, нигез; сәбәп

3) мн. начала (основы) нигез[ләр]

•

- для начала

1) (первый момент какого-л. действия, явления) beginning, outset, start; (внезапное) outbreak; (вступительная часть) opening

2) (источник) origin, source

3) мн. (способы, методы осуществления чего-л.) methods; (принципы) principles; (основа) basis

1. с

баш

2. с

источник, основа чего-л.

баш, башланғыс, нигеҙ

3. с мн. начала

нигеҙ(ҙәр)

с

1. ибтидо, сар, аввал; начало улицы сари кӯча

2. сар, аввал, шурӯъ; асос, оғоз; начало учебного года сари соли таҳсил; от начала до конца аз сар то ба охир; положить начало чему-л. асое гузоштан, сар кардан; вести начало от кого-чего-л. аз касе, чизе сар шудан, аз касе, чизе пайдо шудан; с самого начала аз аввал; лиха беда начало погов. сари кор сар кафонад

3. (основа) мабдаъ, манбаъ, сарчашма, сабаби асосӣ

4. мн. начала асос, асосҳо, принцип; начала химии асосҳои химия

5. мн. начала тариқа, тариқ, тарз; на добровольных началах ба тариқи ихтиёрӣ; на компанейских началах ҳарифона о. уст. (закон, правило) асл, моҳият <> под началом у кого-л. уст. дар таҳти сардории касе; по \началоу аввал, дар аввал

1) General subject: alpha, authorship, basis, birth, birthday, break-up, breaking, coming in, coming-in, commencement, dawn, dawning, derivation, entry (месяца и т. п.), forepart, handsel (торговли), infancy, infanthood, lead-off, morning, offset, onset, opener, origin, origination, outbreak, (внезапное) outbreak (войны, суматохи и т.п.), outset, overture, preamble, prelude, prelusion, principle, prologue (чего-л.), rise, rudiments, seed, send off, send-off, set-out, source, springhead, start-up, throw off, throw-off (охоты, бегов и т.п.), youth, youthhead, beginning, cradle, inception, opening, spring, early (напр., в начале хх века - in the early xx century), prime

2) Computers: leader

3) Geology: proceeding

4) Medicine: incipience

5) Colloquial: go-of, off, throw-off (охоты, бегов), go-off, kick-off

6) Obsolete: term

7) Literal: threshold

8) Philosophy: utpada (скорее как процесс, чем как точка - термин индийской философии)

9) Engineering: outbreak (военных действий), starting, home

10) Bookish: inchoation, primordium, proem, prooemium

11) Chemistry: getting started

12) Construction: opening (работ и т. п.)

13) Mathematics: the onset

14) Religion: principality

15) Economy: launch (чего-л.), launching (чего-л.)

16) Accounting: first

17) Architecture: threshold (в переносном смысле этих слов)

18) Diplomatic term: founding (чего-л.)

19) Metallurgy: kickoff, starting-up (напр. плавки)

20) Polygraphy: home (экрана дисплея), leader (напр. рулона)

21) Psychology: entrance, onset (болезни), onset (ощущения действия стимула)

22) Telecommunications: initiation

23) Information technology: base, begin

24) Oil: starting out, starting over, commence

25) Patents: original

26) Drilling: datum

27) Labor protection: roll-out

28) Quality control: start

29) Makarov: home (страницы, экрана дисплея), incipiency, mother, onset (процесса), origin (напр. координат или отсчёта), springing, springs, theorem, top

нача́л||о

1. komenco;

2. мн.: \началоа (основания, принципы) elementoj, fundamento(j);

principoj;

3. (источник) origino;

брать \начало preni originon (или komencon);

♦ под \началоом sub la komando.

* * *

1) principio m, comienzo m

2) (основа, принцип) principio m, base f

3) ( источник) origen m, principio m

4) мн. ( основы) fundamentos m pl

••

* * *

1) principio m, comienzo m

2) (основа, принцип) principio m, base f

3) ( источник) origen m, principio m

4) мн. ( основы) fundamentos m pl

••

* * *

1) gener. (èñáî÷ñèê) origen, (îññîâú) fundamentos, abridura (съезда, сессии и т.п.), apertura (съезда, сессии и т.п.), base, comienzo, cuna, dimanación, estirpe, génesis, inauguración, ramo (болезни), venera, boca, cabeza, empuñadura, entrada, estreno, germen, iniciación, introito, mineral, niñez (чего-л.), preludio (äåëà), principio, procedencia, umbral

2) liter. aurora, cepa, fuente, minero, venero

3) eng. nacientes

4) econ. origen

5) Arg. empiezo

6) Col. mana

1) ( исходная точка) inizio м.

2) ( первый момент) inizio м.

3) (основа, первоисточник) base ж., principio м.

••

4) ( основные положения) начала principî м. мн., fondamenti м. мн.

5) (способы, методы) начала metodi м. мн., basi ж. мн.

* * *

1) inizio m, principio m, cominciamento m; esordio m ( дебют)

2) ( исходный пункт) inizio m, principio m

3) книжн. (первоисточник, основа) origine f, sorgente f, base f

4) мн. ( принципы) principi m pl, elementi m pl, base f; fondamentali m pl

5) мн. ( методы) basi m pl, principi m pl

••

* * *

1) gener. appiccamento, avviatura, avvio, esordio (деятельности, эпохи и т.п.), fare (о явлениях природы), capo, origine, principio, apertura, cominciamento, entratura (деятельности), esordio, incominciamento, incominciata, iniziamento, inizio, introduzione, ovvio, primordio, testa

2) obs. principiamento

3) liter. a, infanzia, intavolatura (переговоров и т.п.), alba, aurora, fondamento, germe, limitare, scaturigine

4) law. incoazione (дела и т.п.)

5) econ. apertura (работ), avviamento (производства), ingresso

94 С с. неод.

1. (обычно ед. ч.) algus, alustus, hakatus, hakk; liter. hakatis, alge (alge e. algme), suge; в \началое года aasta algul, \началоо учебного года õppeaasta algus, с самого \началоа algusest peale, в самом \началое alguses, от \началоа до конца algusest lõpuni, для \началоа alguseks, alustuseks, hakatuseks, в \началое зимы talve hakul, до \началоа зимы enne talve tulekut, vastu talve, \началоо концерта в восемь часов вечера kontsert algab v kontserdi algus on kell kaheksa õhtul, в \началое третьего peale (kella) kahte, он живёт в \началое этой улицы ta elab selle tänava alguses, поэтическое \началоо poeetiline alge, poeetika sugemed;

2. \началоа мн. ч. alg(m)ed, algteadmised, algandmed, alus(ed); \началоа математики matemaatika alused, на социалистических \началоах sotsialistlikel alustel, на добровольных \началоах vabal tahtel, vabatahtlikult, основываться на \началоах равенства võrdsusel rajanema, на общественных \началоах ühiskondlikel alustel, на договорных \началоах kokkuleppe alusel; ‚

\началоо всех \начало kõige algus, alguste algus;

брать v

вести (своё) \началоо (1) от кого pärinema, põlvnema, (2) от чего algust saama;

класть v

положить \началоо чему alust panema millele;

под \началоом чьим, у кого kelle alluvuses v käe all;

лиха беда \началоо kõnekäänd iga algus on raske

• в смысле ''принцип''

• дела

• eléje

* * *

1) kezdet; ( vminek az) eleje

2) ( первоначало) ok, forrás

3) ( условия) alaptétel, alapelv

Principio di fine.

■ [lang name="Russian"]Выражение французского дипломата Талейрана. Употребляется, когда становится очевидной начальная фаза развала, гибели, упадка кого-л. или чего-л.

1) начальная часть чего л. der Ánfang -s, тк. ед. ч.

2) момент, когда что л. начинается der Begínn -s, тк. ед. ч.

• БРАТЬ (СВОЕ) НАЧАЛО где, из чего

[VP; subj: река, дорога etc, the name of a river, road etc, or abstr; pres or past; usu. this WO]

=====

⇒ (of a river, road etc) to have its beginning, originate (in some place); (of a method, idea etc) to derive (from sth.):

- X берет начало в месте (около места и т. п.) Y ≈ [of a river, road etc] X begins (originates) in (at, near etc) place Y;

- [of a river only] X rises in (springs from, flows from) Y;

- X has its source (origin) in Y;

|| X берет начало из Y-a - [of a method, idea etc] X arises (stems, springs) from Y;

- X has its source (origin) in Y;

- X goes back to Y.

     ♦ Волга берет начало на Валдайской возвышенности. The Volga flows from the Valdai Hills.

     ♦ Новый уклад пользовался старыми представлениями и фразеологией, берущими своё начало еще из дореволюционного становления большевистского крыла социал-демократической партии (Гроссман 2)....It [this new social order] still made use of [notions and] phraseology that went back to the beginning of the twentieth century and the formation of the Bolshevik wing of the Social Democratic Party (2a).